Нові реалії життя через повномасштабне вторгнення рф в Україну ускладнили розслідування та судовий розгляд кримінальних проваджень, підслідних НАБУ

75% обвинувальних актів, скерованих до суду у І півріччі 2022 року, припадають на період після 24 лютого. З початком війни у 17 провадженнях детективи Національного бюро завершили розслідування та відкрили матеріали стороні захисту для ознайомлення.

Однак на цьому шляху детективам НАБУ та прокурорам САП довелося долати серйозні перешкоди, спричинені військовими діями, як-от: відсутність технічної можливості доступу до ЄРДР та Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, неможливість через об’єктивні причини виконати процесуальні дії у визначені законом строки, закінчити досудове розслідування та звернутися до суду з обвинувальним актом розслідування тощо.

Усунути частину цих проблем вдалося лише поступово, впродовж квітня-травня, після набуття чинності змінами до Кримінального процесуального кодексу України, які частково врегулювали особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Водночас низка чинників, спричинених активізацією бойових дій, продовжує впливати на ефективність розслідувань.

Так, загроза життю змусила багатьох учасників процесу змінити своє місце мешкання та переміститися в Центр та на Захід України, а також за кордон. Це, зі свого боку, призвело до складнощів забезпечення явки в судові засідання як свідків та потерпілих, так і самих обвинувачених. Також, враховуючи особливості законодавства та стан зв’язку, часто складно

було забезпечити здійснення процесуальних дій в режимі відеоконференції. Наприклад, у справі за обвинуваченням працівників Держгеокадастру у заволодінні землями державної форми власності свідками є понад 30 осіб.

Більшість з них перебувають не за місцем свого постійного проживання, а доля деяких взагалі невідома, через що судовий розгляд може затягнутися.

Крім того, враховуючи вимоги чинного законодавства та практику судового розгляду, складним для вирішення є питання використання протоколів допиту осіб, які наразі визнані безвісти зниклими або померлими.

Це в деяких випадках робить неможливим отримання обвинувального вироку у справах.

На тлі об’єктивних перешкод маємо непоодинокі випадки зловживання сторони захисту на темі війни, щоб затягнути розгляд справи у суді, унеможливити виконання необхідних процесуальних дій. Приміром, у кримінальному провадженні за обвинуваченням посадових осіб ДП «Держінформ’юст» зривалися досудові засідання через неявку обвинувачених, які пояснювали свої дії нібито веденням бойових дій у Києві у травні 2022 року. У подальшому їх оголосили в розшук через переховування від суду.

Системними є процесуальні зловживання сторони захисту стосовно перенесення судових засідань, а також неприбуття для проведення процесуальних дій через можливу загрозу життю, ускладнену логістику між регіонами України, сигнали повітряних тривог. Це, на їхню думку, унеможливлює участь у здійсненні процесуальних дій. До прикладу, у справі за обвинуваченням адвокатів, які здійснили підбурення особи до надання неправомірної вигоди судді ОАСК, з часу призначення підготовчого судового розгляду більшість судових засідань були відкладені через неявку захисників. Вони перебували поза місцем свого мешкання та не змогли прибути до суду.

Є випадки, коли судові рішення не можуть набрати законної сили через зупинення судових проваджень в апеляційній інстанції у зв’язку із мобілізацією обвинувачених до лав Збройних Сил України.

Розслідування корупційних схем потребує проведення експертиз. Іноді йдеться про десятки таких досліджень у межах однієї справи. Без експертних висновків неможливо встановити збитки й інкримінувати посадовцям шкоду, заподіяну державі. Однак, через режим економії, запроваджений з початком військової агресії рф, видатки на оплату послуг приватних експертних установ наразі не фінансують із бюджету. Це ставить під загрозу притягнення до відповідальності фігурантів у багатьох провадженнях, віднесених до підслідності НАБУ та САП. Залучення виключно державних інституцій не вирішує цієї проблеми, адже ті перевантажені: іноді очікування в черзі на проведення експертизи може сягати року. Це знижує ефективність досудового розслідування, а подекуди взагалі зводить доцільність його проведення нанівець. До того ж, не всі державні установи спроможні протистояти впливу фігурантів розслідування.

Схожа ситуація склалася і з фінансуванням видатків на переклад документів, які надсилають та одержують у межах міжнародної правової допомоги.

Не секрет, що більшість корупційних схем, реалізованих в Україні, передбачає виведення коштів та подальшу їх легалізацію за кордоном. Без допомоги компетентних органів інших держав неможливо дослідити рух коштів, їхню належність до учасників схем і навіть можливий арешт. Це також унеможливлює подальше повернення незаконно виведеного майна в Україну. Для розв'язання цієї проблеми НАБУ звернулося до Кабінету Міністрів України.

НАБУ та САП мають доволі обмежений кадровий ресурс для розслідування топкорупції. Загалом це 240 детективів та 40 прокурорів. Після 24 лютого цей ресурс ще поменшав: чверть прокурорів САП доєдналися до лав Збройних Сил України, близько п’ятої частини детективів НАБУ мобілізувалися або доєдналися до проєктів взаємодії з СБУ та ГУР Міноборони. Водночас навантаження за основним, антикорупційним напрямом, не поменшало. Це створило новий виклик із підвищення ефективності діяльності інституцій.

Кожен правоохоронний орган України з початком повномасштабної агресії рф стикнувся з питанням збереження матеріалів кримінальних проваджень та оперативно-розшукових справ. Якщо Національне бюро оперативно вивезло справи зі столиці, то колегам з інших правоохоронних органів в окремих випадках доводилося знищити їх.

За таких умов забезпечити збереження матеріалів справ спроможна eCase Management System — система електронного кримінального провадження. Адже матеріали зберігаються в електронному вигляді із застосуванням заходів резервного копіювання, тож переміщення всього масиву кримінальних проваджень може зайняти лічені години.

Повноцінний запуск eCase MS в НАБУ відбувся 16 грудня 2021 року. Однак поступ у використанні системи перервала війна — о 05:00 24 лютого серверне обладнання було демонтоване та релокалізоване з метою збереження. На той момент eCase MS містила інформацію про 52 кримінальні провадження. Лише на початку червня відновлено процес налаштування eCase MS, підключення до системи суддів ВАКС та інтеграції з ЄРДР, який планується завершити до кінця року. Саме ж повернення до промислового використання системи відбудеться 1 серпня.