НЕЗАКОННЕ ЗБАГАЧЕННЯ
Незаконне збагачення народних депутатів та топпосадовців підриває довіру до влади та цементує образ чиновника, який прагне набути статки поза межами своїх фінансових можливостей. НАБУ і САП працюють над тим, аби викорінити це ганебне явище.
У серпні 2024 року про підозру у незаконному збагаченні повідомили керівнику Антимонопольного комітету України. Слідством встановлено, що у 2020–2023 рр. підозрюваний, обіймаючи посаду керівника обласної державної адміністрації, набув 21 об’єкт нерухомості та люксовий автомобіль, зареєструвавши ці активи на родичів своєї дружини. Йдеться про 7 квартир у Києві та Ужгороді, будинок під Києвом загальною площею понад 220 кв. м та 2 земельні ділянки, 2 гаражних бокси, 6 паркомісць, 3 нежитлових приміщення та автомобіль ВМW Х3. Водночас різниця між вартістю вказаного майна та наявними коштами (дохід, заощадження) посадовця та його дружини становила 72,1 млн грн. Викриття злочину відбулось за допомогою журналістів-розслідувачів «Радіо Свобода».
Ще одне провадження стосується незаконного збагачення народної депутатки України. У 2021–2022 рр. вона набула у власність активи на суму понад 20 млн грн, за які згодом придбала будинок на Одещині. Водночас її офіційний дохід та заощадження за цей період становили не більше 2,7 млн грн.
Обом підозрюваним додатково повідомили про підозру у недостовірному декларуванні, оскільки вказані активи не були відображені у їхніх щорічних деклараціях.
КОРУПЦІЯ У ПОДАТКОВІЙ ХАРКІВЩИНИ
Ця справа стала унікальною, адже під час досудового розслідування вдалося задокументувати та викрити три рівні посередників. Завдяки інституту угод, детективи та прокурори притягнули до відповідальності найвищу ланку корупційної схеми – її куратора.
Взимку 2024 року начальниця відділу ГУ ДПС у Харківській області підбурила представника приватного товариства надати начальнику управління та в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області 55 тис. дол. США за виключення його компанії з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Надання такої неправомірної вигоди вчинили через двох посередників, а саме підлеглу згаданої посадовиці та харківського підприємця.
Начальниці відділу про підозру повідомили у лютому 2024 року. Надалі завдяки кропітким зусиллям детективів та прокурорів вдалось зібрати достатні докази та повідомити про підозру й посередникам. Розслідування стосовно цих учасників злочину завершилось обвинувальними вироками. У травні 2024 року про підозру повідомили начальнику управління, а в липні 2024 року підозру отримав і сам куратор схеми в особі керівника податкової.
У грудні 2024 року слідство у справі завершили.
КОРУПЦІЯ НА МИТНИЦІ
Корупція на митниці – це одна з найбільших небезпек для економіки країни, адже через такі злочини державний бюджет втрачає мільярди гривень. Від спроб «поставити» потрібних людей на керівні посади до масштабних корупційних схем – кожен випадок є загрозою, яку НАБУ і САП знаходять і знешкоджують.
Друге півріччя 2024 року розпочалось з викриття систематичної корупції на Рівненській митниці. Начальник одного з управлінь Рівненської митниці у змові з іншими службовими особами ДМСУ налагодив одержання хабарів за «допомогу» компаніям у безперешкодному проходженні митного контролю. Зокрема, використовуючи службове становище, він забезпечував розмитнення товарів за заниженими тарифами.
Резонансним стало викриття спроби групи осіб «поставити потрібних людей» на керівні посади в територіальних органах митниці. За посаду керівника Львівської митниці пропонували 1 млн доларів, а за очільників Волинської та Чернівецької митниць – 500 тис. і 200 тис. дол. США відповідно. Учасники групи розраховували на те, що керівництво Держмитслужби «не помічатиме» корупційні схеми на цих митницях в обмін на половину незаконно отриманих доходів.
На Волинській митниці викрили двох службовців, які сприяли незаконному переміщенню техніки Apple через міжнародний пункт пропуску «Ягодин» без належної сплати митних платежів, завдавши державі збитків на понад 53 млн грн. Задокументовано вісім епізодів умисного заплющення очей на незаконне переміщення товарів, фальсифікації документів та внесення неправдивих даних у систему митного оформлення.
Схему спільно незаконного ввезення електроніки на понад 15 млн грн через Львівську митницю викрили спільно з УСБУ у Львівській області. Товари перетинали кордон за підробленими документами, а мито не сплачувалося. Після викриття оборудки продукцію вилучили, передали АРМА та реалізували, повністю відшкодувавши завдані збитки.
КОРУПЦІЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ
НАБУ і САП продовжують боротьбу з корупцією в енергетичній сфері. Одна з найзухваліших та найцинічних справ в історії антикорупційних органів – викриття заступника Міністра енергетики на вимаганні 500 тис. дол. США неправомірної вигоди. Топпосадовець у змові з керівниками двох державних вугільних підприємств зі Сходу та ще двома особами вимагав цю суму у керівника іншого вугільного підприємства, яке знаходиться у західному регіоні, за забезпечення передачі на баланс його ДП гірничо-видобувного обладнання з прифронтових шахт. Тобто йшлося фактично про порятунок цінного майна, на якому чиновник і його спільники хотіли нажитися.
Ще один випадок стосується махінацій з вугіллям, що завдали державному енерговиробнику збитків на майже 12 млн грн. У схемі брали участь ексзаступник Міністра енергетики, екснардеп, бенефіціар приватної компанії та директор ДП «Укрвугілля».
Не менш кричущим стало розкрадання державних коштів на закупівлі трансформаторного обладнання для АТ «Харківобленерго». Учасники організованої групи завищили вартість енергетичного устаткування на 132,5 млн грн, а ціну окремих компонентів обладнання збільшили вп’ятеро. Втім, заволодіти встигли лише 12,5 млн грн. Запровадження режиму воєнного стану та решта обставин змусили учасників схеми відкласти заволодіння залишком суми. А після проведення детективами НАБУ процесуальних дій в АТ «Харківобленерго» вони вирішили повністю зупинити реалізацію злочинного плану. Загалом у справі підозрюють сімох осіб.
КОРУПЦІЯ В ПРОКУРАТУРІ
Прокурори, які покликані відстоювати захист інтересів держави, іноді самі опиняються по інший бік закону. У цьому півріччі як мінімум два з них підтримували не тільки обвинувачення в суді, а й свій матеріальний добробут.
Влітку НАБУ і САП повідомили прокурору Офісу Генерального прокурора про підозру у підбуренні до надання хабаря у 170 тис. дол. США за ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Викриття злочину відбулось із залученням детективів під прикриттям.
Ще один кейс стосується заступниці керівника Запорізької обласної прокуратури, яку у вересні викрили на одержанні 40 тис. дол. США. Кошти вимагались за зміну підслідності у кримінальному провадженні, скасування арешту майна та непритягнення особи до відповідальності.
Станом на кінець звітного періоду обидві справи перебували на етапі досудового розслідування.
КОРУПЦІЯ У СУДАХ
У другому півріччі 2024 року антикорупційні органи вперше викрили керівника спеціалізованого суду загальної юрисдикції. Йдеться про чинного на той час та колишнього голів Господарського суду Львівської області, які вимагали 1 млн дол. США неправомірної вигоди від представника приватної компанії. За ці кошти вони обіцяли забезпечити ухвалення «потрібних» рішень у судових справах Західного апеляційного Господарського суду, а також обіцяли запобігти вбивству викривача, яке планували його опоненти у судовому процесі. Під час розслідування задокументовано передачу частини хабаря в розмірі 75 тис. дол. США. Згодом підозру було оголошено також ексголові Західного апеляційного Господарського суду.
НАБУ і САП розширили коло підозрюваних у справі щодо організації незаконного виїзду чоловіків призовного віку за межі країни та уникнення ними мобілізації. Суддя одного з районних судів Одещини через фальшиві судові рішення допомагав уникати мобілізації. Йшлося про видачу ухвал про місце проживання дитини з батьком, які використовували як підставу для виїзду за кордон. Такі «послуги» оцінювалися від 1500 до 3500 дол. США. Протягом 2022-2023 років у згаданому суді ухвалили понад 1000 подібних рішень. Самого суддю викрили у січні 2024 року, а 30 липня про підозру повідомили п’ятьом його спільникам.
КОРУПЦІЯ В ОБОРОНЦІ
Поряд з героїчними зусиллями українських захисників і захисниць окремі посадовці використовують критичні потреби держави для власного збагачення. У другому півріччі 2024 року НАБУ і САП викрили низку корупційних злочинів в оборонній сфері.
Так, керівники двох структурних підрозділів Сил логістики ЗСУ забезпечили перемогу у тендерах на постачання авіаційних комплектуючих наперед визначеним компаніям. Більш вигідні комерційні пропозиції умисно викривили, або ж зовсім проігнорували. Унаслідок цього було укладено невигідні контракти, через які за продукцію переплатили 27,3 млн. грн.
Ще один випадок — розкрадання 12 млн грн під час закупівлі елементів динамічного захисту для бронетехніки. Учасники схеми, серед яких керівник державного підприємства та головний бухгалтер, штучно завищували витрати. Крім того, маючи потрібні компоненти, вони забезпечили документальне оформлення їх удаваного придбання у комерційної структури, що стало підставою незаконної сплати їй державних коштів. Як наслідок держава зазнала збитків на майже 12 млн грн, які учасники злочину перевели на контрольовані рахунки для подальшої легалізації.
НАБУ і САП також викрили пособника у справі щодо закупівлі під час повномасштабної агресії рф засобів індивідуального захисту за завищеною ціною. Начальник Департаменту безпеки ПрАТ «НЕК «Укренерго» забезпечив придбання продукції у компанії, яка не мала ліцензій та продавала бронежилети за завищеною вдвічі ціною. У результаті державі заподіяно понад 10,3 млн грн збитків. Викритий пособник комунікував з представниками енергетичної компанії та інших відомств та безпосередньо займався реалізацією бронежилетів.
РОЗКРАДАННЯ ЗЕМЛІ
Корупція у земельній сфері залишається серйозною проблемою для України, зокрема й у контексті порушень з боку посадовців, які зловживають своїм службовим становищем. НАБУ і САП продовжують викривати схеми, пов’язані із заволодінням земельними ресурсами.
У другому півріччі 2024 року про підозру повідомили колишньому в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області. У 2021 році він незаконно припинив право постійного користування земельними ділянками площею майже 5 тисяч гектарів, що належали сільгосппідприємству. Попри численні судові рішення на користь підприємства посадовець скасував реєстрацію держактів та намагався передати ці землі іншій юридичній особі. Унаслідок цих дій підприємству було завдано збитків на суму понад 54 мільйона гривень. Розслідування цієї справи завершили у жовтні 2024 року.
Ще один випадок земельної корупції викрили на Дніпропетровщині. На початку 2024 року приватне товариство звернулося до ОДА з проханням орендувати лісову ділянку площею 19 га для рекреаційної діяльності. Після кількох відмов на представника товариства вийшов заступнику голови ОДА з пропозицією посприяти виділенню ділянки в довготривале користування в обмін на 200 тис. дол. США. Йому і повідомили про підозру за ч. 4 ст. 368 КК України.
ПРИФРОНТОВА ІНФРАСТРУКТУРА
Повномасштабна агресія рф і ворожі війська на українському кордоні не заважають окремим посадовцям вдаватися до корупційних дій.
У другому півріччі 2024 року НАБУ і САП викрили народного депутата України IX скликання та його пособника, колишнього т.в.о. заступника керівника Департаменту карного розшуку Національної поліції України, ексочільника УСР у Сумській області, на проханні неправомірної вигоди.
У березні 2024 року народний обранець звернувся до голови сільради на Сумщині з проханням надати відкат за неперешкоджання тендеру на ремонт водогону в Охтирському районі. Йшлося про сплату 10 % від контракту, а ще 4 % призначались для місцевих правоохоронців, аби ті не перешкоджали освоєнню виділених коштів. За даними слідства, загальна сума відкату становила 3,4 млн грн.
ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО
Програма «Велике будівництво» стала одним із флагманських проєктів уряду. На один тільки з її напрямів, а саме реконструкцію та будівництво доріг, були виділені мільярди гривень. Проте амбіційний проєкт не уникнув неприємностей та опинився у центрі корупційного скандалу.
У вересні 2024 року НАБУ і САП викрили масштабну корупційну схему з будівництва доріг у Дніпропетровській ОДА. Про підозру повідомили колишньому керівництву адміністрації, а саме голові Дніпропетровській ОДА і його заступнику, керівнику департаменту, начальнику відділу дорожнього господарства та керівнику суб’єкта господарської діяльності.
У 2022 році чинне в умовах воєнного стану законодавство дозволяло першочергове фінансування експлуатаційного обслуговування автомобільних доріг, а витрати на поточний та капітальний ремонт доріг були можливі лише в останню чергу.
Підозрювані з метою отримання можливості першочергового фінансування замінили у відповідних документах відомості щодо потреби у проведенні поточного та капітального ремонту доріг на необхідність їх експлуатаційного обслуговування.
Витрати на таке обслуговування штучно та безпідставно збільшили до 1,5 млрд гривень. На цю суму уклали договори на виконання відповідних робіт з компанією, пов’язаною із головою Дніпропетровської ОДА, яка завищила вартість матеріалів на понад 286 млн грн.
Наразі у справі п’ять підозрюваних, слідство триває.
