Корупція в енергетиці

Операція «Мідас» — одна з найрезонансніших за останні роки. Її унікальність в масштабності та зухвалості фігурантів, які без жодних повноважень фактично контролювали Енергоатом — стратегічне підприємство з доходом у понад 200 млрд гривень.

Учасники схеми впливали як на кадрові рішення і закупівлі, так і на фінансові потоки. Постачальникам компанії дали зрозуміти: без відкату в 10–15% оплату за контрактами не варто чекати. Ця практика отримала назву «шлагбаум».

Усе це стало можливим завдяки зв’язкам учасників злочинної організації в Міненергетики та Енергоатомі. Керував оборудкою відомий у медіа бізнесмен, який залучив до неї ексрадника міністра та виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки Енергоатому.

Для відмивання корупційних грошей зловмисники організували бекофіс у центрі Києва, так звану «пральню». Символічно, що приміщення належало родині колишнього нардепа України, а нині російського сенатора Андрія Деркача, якого СБУ обвинувачує у державній зраді.

За даними слідства, через «пральню» пройшло близько 100 млн доларів США. Там не лише вели чорну бухгалтерію, а й виводили готівку через мережу іноземних компаній.

Операція «Мідас» тривала понад 15 місяців — з літа 2024 року. За цей час зібрали величезний масив інформації, тисячі годин аудіозаписів. На фінальному етапі залучили практично всіх детективів НАБУ, які провели понад 70 обшуків у Києві та регіонах, вилучили значний масив документів та готівки.

На поширеність практики «шлагбауму» вказує ще одне викриття. Відкати за вчасну оплату наданих послуг просила заступниця гендиректора філії того ж Енергоатому. Сума неправомірної вигоди незмінна — 10-15% від вартості робіт.

Тільки в червні-листопаді 2025 року службовиця одержала близько 1,67 млн грн. Загальна ж сума, яку вона планувала покласти в кишеню — понад 6,6 млн грн.

У листопаді НАБУ і САП повідомили їй про підозру. Слідство триває.

Корупція в оборонній сфері

Розслідування корупції у сфері оборони залишається стратегічним пріоритетом НАБУ і САП. У часи, коли кожна гривня має працювати на фронт, розкрадання бюджетних коштів на озброєнні чи техніці — це не просто економічний злочин, це підрив національної безпеки.

У другому півріччі 2025 року детективи та прокурори викрили оборудку із закупівлею безпілотників для Сил оборони. У 2023 році Держспецзв’язку отримала на це з держбюджету 30 млрд гривень. Посадовці побачили в цьому не можливість зміцнити армію, а ресурс для збагачення.

За даними слідства, керівник одного з департаментів служби розробив схему, за якою дрони закуповували за цінами, що перевищували ринкові на 70–90%. Зловмисники продумали все до найменших дрібниць. Для перемоги «потрібних» компаній, до тендерів залучали підконтрольні фірми, які лише імітували конкуренцію. А щоб обґрунтувати космічні ціни, провели маніпулятивні маркетингові дослідження.

Як наслідок, на закупівлях 400 DJI Mavic 3 та 1300 Autel Evo Max 4T держава втратила понад 90 мільйонів гривень. Ці гроші виводили на рахунки підконтрольних компаній, зокрема за кордоном. Але антикорупційні органи спрацювали на випередження — на понад 4 млн дол. США на рахунках за кордоном та 17 млн гривень в Україні наклали арешт.

Ще одна схема, яку НАБУ і САП викрили у звітному періоді, стосується закупівель БПЛА та засобів РЕБ у 2024–2025 роках. Цього разу об’єктом наживи стали гроші громади, які органи місцевого самоврядування передавали на військові потреби.

Організована злочинна група, очолювана ексголовою Луганської ОДА та нардепом, фактично встановила «податок» на купівлю систем радіоелектронної боротьби. За підписання договорів із явно завищеними цінами її учасники отримували хабарі в розмірі до 30% від суми контракту.

За схожою схемою закупили FPV-дрони на майже 10 мільйонів гривень. Виробник завищив вартість продукції на 80 тисяч доларів США, а учасники злочинної групи за погодження цієї закупівлі одержали свій відкат.

Окремий епізод цієї справи, у якому фігурує виробник БПЛА, торгівля бронюваннями через фіктивне працевлаштування. Керівників підприємства, по суті, підозрюють у перешкоджанні роботі ЗСУ.

Не менш важливою є справа про розкрадання 102 млн гривень, які мали піти на динамічний захист для бронетехніки ЗСУ. І це у квітні 2022 року, коли ворог намагався прорвати фронт. Проте тодішній гендиректор одного з державних підприємств вирішив скористатися моментом. Разом зі спільниками він уклав договір, за яким комплектуючі купували через фіктивні фірми-прокладки за майже втричі завищеними цінами. Як наслідок, збитки бюджету перевищіли 102 млн гривень.

Завдяки зусиллям НАБУ, САП і СБУ, а також перевірці Держаудитслужби та Держфінмоніторингу, ланцюжок легалізації брудних грошей розкрили. Колишні посадовці, які наживалися на безпеці танкових екіпажів, постануть перед законом.

Корупція під час війни

Корупція під час війни завдає особливої шкоди. Вона відбирає ресурси, які могли врятувати життя. Це свідоме збагачення на чужій біді, по суті — мародерство.

Наочний приклад — розкрадання 140 млн гривень, які призначалися для опалення і водопостачання прифронтових міст Донеччини. Оборудку, яку НАБУ і САП викрили у листопаді, організував керівник департаменту ЖКГ Донецької ОДА.

Його спільники діяли за звичною схемою: провели прямі закупівлі у завчасно визначених фіктивних підприємств, ціну обладнання штучно завищили, а сім модульних котелень вартістю понад 200 млн грн доставили у Селидове й Українськ без документів. У результаті підключили лише дві з них, та й ті виявилися бракованими.

Схожа ситуація склалася у Святогірську, де розплатилися за роботу, яку проводили без дозволів, проєктів і з грубими порушеннями норм. Кустарно збудовані об’єкти функціонували не за призначенням, а зловмисники тиснули на керівників комунальних підприємств, аби ті прийняли їх на баланс. Через цю оборудку держава втратила понад 140 млн грн, а люди залишилися без води та тепла.

Такі схеми є і далеко від лінії фронту — в Києві. Поки країна думає, як підтримати захисників, окремі посадовці Міноборони знайшли способи заробити на будівництві житла для них. Так, один із підозрюваних обіцяв забудовнику перемогу в тендері. Свої «послуги» оцінив у 1,3 млн дол. США.

Хабар планували передавати частинами через банківські комірки. Проте схему вчасно зупинили: в серпні 2025 року НАБУ і САП викрили спільників одразу після отримання першого траншу.

Корупція у Верховній Раді

НАБУ і САП викрили низку корупційних схем за участю чинних народних депутатів. Розслідування стосуються підкупу за голосування, махінацій із санкціями РНБО та відмивання грошей.

Найрезонанснішою стала схема підкупу нардепів, аби ті голосували «правильно». Злочинна група мала ієрархічну структуру та чіткий розподіл ролей. Роботу координував один із парламентарів.

Перед голосуваннями вказівки з номерами законопроєктів надсилали у спеціально створеній групі месенджера WhatsApp.

Після голосувань окремим народним депутатам систематично передавали грошові винагороди, які з часом змінювалися. Якщо восени 2022 року платили по 2000 доларів США, то з серпня 2025 року мінімальна сума винагороди піднялася до 5000 доларів США.

У грудні п’ятьом народним обранцям НАБУ і САП повідомили про підозру.

В іншій справі йдеться про викриття злочинної групи на чолі з народною депутаткою України. Її учасники запропонували представнику бізнесу за 250 тис. доларів США організувати накладення санкцій Ради національної безпеки і оборони України на компанію конкурента.

Зловмисники стверджували, що можуть передати ці гроші за ухвалення санкційних рішень посадовцям органів державної влади, зокрема членам РНБО.

Для перестраховки та гарантованого одержання всієї суми хабаря представнику компанії сказали написати розписку про начебто запозичення коштів.

Після одержання 125 тис. доларів США «клієнту» повідомили, що цю частину передадуть посадовцям РНБО. Утім, ані членам РНБО, ані іншим посадовцям кошти так і не передали, оскільки зловмисники не змогли знайти того, хто погодилася би вчинити незаконні дії.

Ще один народний обранець заволодів коштами приватного товариства, пообіцявши його представникам сприяння в отриманні дозволу на транскордонне перевезення мінеральних добрив. Отримавши гроші на рахунок близької особи, підозрюваний жодних дій в інтересах компанії не вчинив.

Аби відмити незаконний прибуток, депутат вигадав схему. Спершу понад 9 млн гривень переказали юридичній компанії його родича під виглядом оплати за «юридичні послуги». Потім частину цих коштів витратили на покупку двох елітних авто: BMW X5 M та Mercedes-Benz G 63 AMG (відомий як «ґелік»).

Нардеп почав відкрито їздити на цих машинах, вдаючи, ніби купив їх на чесно зароблені гроші від бізнесу.

Підозра від НАБУ і САП не забарилася. Слідство триває.

Корупція в Офісі генпрокурора

​У жовтні НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему, організовану прокурором Офісу Генерального прокурора спільно з двома адвокатами.

Зловмисники підбурювали підозрюваного в одному з проваджень Національного бюро дати їм хабар — 3,5 млн доларів США, який нібито призначався для підкупу посадовців САП та суддів ВАКС за закриття справи.

За даними слідства, злочинна група діяла у період з лютого по вересень 2025 року. Протягом цього часу її учасники розробили детальний план передачі коштів частинами. Собі відвели в ньому роль посередників.

Примітно, що в ході реалізації схеми сума хабаря зросла з початкових 2 млн до 3,5 млн доларів США. На момент, коли детективи НАБУ викрили схему, зловмисники встигли отримати від підозрюваного перший транш у розмірі 200 тисяч доларів США.

Усім повідомили про підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України. Слідство триває.

Корупція у земельній сфері

Земельні ресурси часто стають заручниками приватних інтересів. Зокрема слугують кулуарним домовленостям та легалізації тіньових капіталів.

Прикладом цього стало захоплення 18 гектарів землі під Києвом, де розташований ринок «Столичний», вартістю 160 млн грн. Усе почалося з конфлікту між столичною забудовницею та колишнім депутатом від Партії Регіонів.

Аби отримати контроль над ринком, забудовниця залучила лояльних посадовців обласного Держгеокадастру, які змінили дані в кадастрі. Це дозволило передати величезний масив землі в оренду підконтрольній компанії.

Далі керівник фірми-орендаря відмовився від частини ділянок на користь дев’яти підставних осіб. Ті через удавані угоди перепродали її компаніям, пов’язаним із тією ж забудовницею.

Зрештою, сторони порозумілися: забудовниця та екснардеп підписали меморандум про спільне використання та забудову землі, а довірена особа останнього офіційно увійшла до складу її власників.

У вересні 2025 року детективи НАБУ викрили схему. За клопотанням САП на земельні ділянки наклали арешт. Це завадило їх виведенню з власності держави. Організаторам та спільникам повідомили про підозру.

Ще один випадок земельної корупції мав місце на Волині. Голова однієї з депутатських фракцій Волинської облради, нардеп у минулому, та голова цієї ж фракції у Луцькій міськраді просили 30 тис. доларів США у користувача земельної ділянки в Луцьку (також екснардеп).

За ці гроші обіцяли посприяти ухваленню «потрібних» рішень Волинською обласною і Луцькою міською радами, аби дозволити будівництво на ділянці багатоквартирного будинку.

Екснардеп погодився і після затвердження детального плану території дав депутатам частину хабаря - 15 тис. доларів США. Після цього Волинська облрада змінила цільове призначення землі, що дозволило її забудову.

Усі троє отримали підозри від НАБУ і САП. Слідство триває.

Корупція у податковій

Поки бізнес та громадяни сумлінно сплачують податки для підтримки Збройних Сил України, окремі високопосадовці перетворюють державну службу на інструмент для збагачення злочинних угруповань.

Про масштаб проблеми свідчить викриття високопоставлених податківців, які сприяли діяльності конвертаційного центру з мільярдними оборотами. Його учасники розгорнули мережу з 200 підконтрольних фірм, які масово «штампували» фіктивні податкові накладні. Це дозволяло реальним підприємствам зменшувати свої податкові зобов’язання.

Упродовж 2020–2023 років конвертаційний центр підробив документи про продаж товарів та послуг на 15 млрд грн, а «схемний» ПДВ перевищив 2,3 млрд гривень. Оборудку прикривали колишній голова Державної податкової служби та заступниця начальника Полтавської ДПС. Вони допомагали компаніям центру отримувати потрібні рішення та гарантували нездійснення заходів податкового контролю.

Тільки за підтвердженими даними, через ці маніпуляції бюджет недоотримав 147 млн гривень.

Злочинна організація майстерно приховувала свою діяльність: документи зберігали на закордонних серверах, а для зв’язку використовували VPN та іноземні мобільні номери. Проте детективам вдалося дешифрувати чорну бухгалтерію, де посадовці вели докладний облік своїх нелегальних прибутків. Наразі 11 учасникам оборудки повідомили про підозру. Слідство триває.

Корупція у портовій галузі

Морська галузь України роками потерпає від корупційних оборудок.

У другому півріччі НАБУ та САП викрили два масштабні розкрадання, через які в бюджеті недорахували десятки мільйонів гривень.

Так, на державному підприємстві «Чоразморшлях» вигадали схему, за якою державу ошукали двічі на загальну суму понад 70 млн грн.

Спочатку посадовці за безцінь продали головну базу техобслуговування у Чорноморську, завдавши збитків на суму 59 млн грн. Об’єкт площею 4,3 гектари з виходом до моря оцінили в 6,5 млн гривень, хоча реальна вартість була в дев’ять разів вищою. Зрештою базу купили спільники за 13,5 млн грн. Аби легалізувати майно, його внесли до статутного капіталу приватної фірми.

11,5 млн грн, які держпідприємство все ж отримало від продажу, перерахували підставній компанії за нібито обслуговування суден «Геническ» і «Херсонес». Хоча насправді ці кораблі стояли в Індії, і ніхто їх не обслуговував.

Водночас в Ізмаїльському порту діяла організована група, яка за два роки розікрала понад 24 млн гривень на закупівлі товарів за завищеними цінами. Загальна сума збитків значно більша і наразі встановлюється.

Учасники групи наперед знали про тендери та прописували умови участі так, щоб відсіяти реальних виробників. Перемагали підконтрольні організатору схеми фірми, які й постачали товари втридорога. Різницю виводили через ФОПів і ділили готівку між собою.

Цю схему детективи викрили за результатами оперативно-розшукової справи, яку почали після аналізу публічних закупівель у системі Prozorro та скарг учасників торгів. Частину компаній, задіяних у схемі, вже включили до «чорних списків» АМКУ.

Активна робота в цьому напрямку триває.

Незаконне збагачення та недекларування

Детективи НАБУ та прокурори САП системно викривають високопосадовців, які приховують від суспільства дорогі покупки та мають гроші невідомого походження.

У звітному періоді підозру в незаконному збагаченні отримав колишній віцепрем’єр-міністр України. Детективи задокументували передачу йому та його довіреній особі понад 1,2 млн доларів США та майже 100 тис. євро готівкою.

Примітно, що підозрюваний був серед відвідувачів так званої «пральні» з відмивання корупційних коштів, яку НАБУ та САП викрили під час операції «Мідас».

У жовтні про підозру повідомили голові обласної ради та його дружині-нардепці, які не вказали у деклараціях за 2021-2023 роки майно вартістю понад 8 млн гривень.

Крім того, подружжя придбало апартаменти та два елітні автомобілі Audi SQ8 без підтверджених джерел доходу на майже 5 млн гривень. За матеріалами НАБУ прокурор САП подав позов про визнання необґрунтованими цих активів для їх стягнення на користь держави.

У другому півріччі також викрили столичну суддю, чиї активи (будинок та земля на Київщині) на 16 млн гривень перевищували її законні заробітки.

На сайтах нерухомості вказані об’єкти продавалися за майже 1 млн дол. США, а кінцева вартість становила близько 900 тис. дол. США (орієнтовно 24 млн грн). У своїх деклараціях за 2021-2024 рр. суддя занизила їх ціну на понад 16 млн гривень.

На незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації викрили також посадовця СБУ з числа вищого офіцерського складу.

У грудні 2023 року він придбав квартиру за 21,6 млн грн та оформив її на члена сім’ї. При цьому за договором її вартість лише 12,8 млн грн.

У грудні 2023 року він придбав квартиру за 21,6 млн грн та оформив її на члена сім’ї. При цьому за договором її вартість лише 12,8 млн грн. Щоб обґрунтувати походження коштів, член сім’ї вказав, що заробив їх як ФОП – від лютого 2022 року надавав юридичні та консалтингові послуги. Хоча докази свідчать, що він такі послуги не надавав. Крім того, не було підтвердження законного походження решти витрачених на купівлю квартири коштів у розмірі 8,8 млн грн.

Понад пів мільярда гривень передано на потреби армії, а ще майже мільярд — відшкодовано державним підприємствам

Понад 1,67 млрд становить економічний ефект від роботи НАБУ та САП з початку 2023 року. Це більше за кошти, виділені на фінансування Бюро, на увесь поточний рік — на близько 400 млн грн.

Завдяки НАБУ і САП з початку 2023 року на потреби обороноздатності країни додатково передано понад 662 млн грн, а загалом від початку широкомасштабної агресії росії — майже 2 млрд грн. Це кошти та майно, арештовані/добровільно внесені в межах кримінальних проваджень, які розслідуються НАБУ і САП, а також застави, передані за рішенням ВАКС.

Крім коштів для Збройних сил України, ще майже 1 млрд грн відшкодували державі, зокрема українським підприємствам. Понад 883 млн грн повернули приватні компанії ПАТ «Укрнафта» (50%+1 акція належать державі), а ще 2 млн грн відшкодовано збитків АТ «Укрзалізниця» (100% належить державі).

Завдяки матеріалам, зібраним детективами НАБУ, розкраданню майже 70,5 млн грн вдалося запобігти ще під час розслідування. Упродовж 2023 року також набула законної сили низка обвинувальних вироків із конфіскацією майна. Йдеться як про грошові кошти, так і нерухомість — загалом на понад 25,5 млн грн.