НОВА ЗЛОЧИННА ОРГАНІЗАЦІЯ В ОДЕСІ

У грудні 2022 року, за рік після припинення діяльності злочинної організації (ЗО), яка контролювала практично все економічне життя Одеси, НАБУ і САП викрили нову. Вона перейняла на себе функції своєрідного «єдиного вікна» для бізнесу, через яке вирішувались питання про відведення землі під забудову, закупівлі коштом місцевого бюджету та поводження з комунальним майном. Робилось це із залученням місцевих чиновників, а кожна «послуга» мала свою ціну.

Детективам вдалося з`ясувати, що в.о. заступника міського голови Одеси — керівник апарату виконавчого комітету Одеської міськради та член земельної комісії — щомісячно отримував від організаторів ЗО понад 15 тис. доларів США. За це мав забезпечувати ухвалення земельною комісією рішень про відведення землі під будівництво наперед визначеним особам або ж впливати на депутатів міської ради для потрібного голосування в інтересах ЗО. Загалом із листопада 2021 по серпень 2022 року чиновник одержав понад 2,4 млн грн неправомірної вигоди.

Інші співучасники ЗО — перший заступник та заступниця міського голови Одеси — отримали з березня по липень 2022 року 900 та 300 тис. грн відповідно. Перший заступник контролював у місті напрямок забудови та позитивно голосував у складі виконавчого комітету за рішення щодо тарифів на поводження з відходами, зміни до бюджету та інші питання, що відповідали інтересам ЗО. Заступниця міського голови Одеси інформувала керівників ЗО про розміри виділених бюджетних коштів для визначення сум «відкатів» від майбутніх підрядників.

Учасники ЗО вдавалися до різноманітних заходів конспірації: використовували шумопоглинальні прилади та спеціальні кімнати для переговорів, мали власну «службу безпеки» за участю експрацівників правоохоронних органів.

Наразі про підозру в участі в ЗО повідомили шістьом особам: двом співорганізаторам ЗО, їх довіреній особі та трьом заступникам міського голови. Триває слідство.

₴2,4 млн отримав один із заступників мера за сприяння злочинній організації

СПРАВА «ПРИВАТБАНКУ»: НОВИЙ ЕПІЗОД ТА ЗАВЕРШЕННЯ СЛІДСТВА

Одне з багатоепізодних і одне із найбільш масштабних розслідувань НАБУ і САП — справа «ПриватБанку». Детективи Національного бюро провели значну кількість слідчих дій: понад 100 допитів, 25 судових експертиз (економічні, комп’ютерно-технічні, почеркознавчі та фізико-хімічні). Це задокументовано у 223 томах матеріалів справи. Загалом завершено розслідування у трьох епізодах. Загальна сума збитків у справі становить понад 8,5 млрд грн, з яких доведено подальшу легалізацію понад 103 млн грн. Викриті факти корупції не є вичерпними, в низці епізодів продовжується розслідування: зокрема йдеться про схеми виведення понад 130 млрд грн із банку, що стало однією з підстав його націоналізації.

У ІІ півріччі 2022 року детективи встановили нові факти у справі. Колишній голова «ПриватБанку», його перший заступник та керівник департаменту, як вважає слідство, розтратили 85,2 млн грн на користь пов’язаної компанії. У липні 2022 року їм повідомили про підозру, а вже у жовтні слідство завершили.

Як з’ясувало слідство, у грудні 2016 року, за день до визнання «ПриватБанку» неплатоспроможним, підозрювані на підставі неправдивих документів виплатили коштом банку на користь підконтрольних та пов’язаних з «ПриватБанком» компаній. Кошти перерахували декількома траншами на дві різні компанії. 85,2 млн грн — на рахунок однієї, пов’язаної з учасниками схеми компанії, а 136,8 млн грн — іншої. Таким чином, сума збитків лише за двома епізодами — близько 223 млн грн.

До розслідування детективів Національного бюро і прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури долучалися міжнародні партнери. Вони допомогли у здійсненні якісних та своєчасних слідчих дій за кордоном. Зокрема йдеться про правоохоронців Латвійської Республіки, Республіки Сінгапур, Швейцарської Конфедерації, Республіки Сербія, Республіки Кіпр.

₴8,5 млрд збитків у справі ПриватБанку за трьома епізодами

ДЕРЖЗРАДА ТА НЕЗАКОННЕ ЗБАГАЧЕННЯ НАРДЕПА

Народний депутат України III-IX скликань упродовж 2019-2022 років одержав щонайменше пів мільйона доларів США від правоохоронних та розвідувальних органів рф за підривну діяльність проти України. Завдання і вказівки виконував різні: як спрямовані на дискредитацію іміджу України на міжнародній арені, так і для погіршення дипломатичних відносин із США, ускладнення інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО. Свого часу навіть намагався дискредитувати НАБУ — публікував «документи» сумнівного походження про нібито вплив посольства США на діяльність Національного бюро.

Утім, від притягнення до відповідальності це його не врятувало: у вересні 2022 року нардепу повідомили про підозру у державній зраді та незаконному збагаченні. У зв’язку з неможливістю встановити його місцеперебування, НАБУ оголосило його у міжнародний розшук. Детективи розпочали збір даних, надіслали три запити про міжнародну правову допомогу до США, Ізраїлю та Великої Британії.

Розслідування справи НАБУ і САП здійснюють за супроводу департаменту контррозвідки СБУ. Під час одного з обшуків правоохоронці затримали керівника служби особистої охорони нардепа. У нього вилучили декілька ручних осколкових гранат, а також патрони до нарізної вогнепальної зброї, які зберігалися без відповідного дозволу.

Під час низки обшуків у приміщеннях нардепа виявили та вилучили матеріали, які свідчать про його тривалу підривну діяльність, сталі зв’язки з представниками держави-агресора та колаборантами. Також вилучили 200 тис. грн, 49 тис. євро, 11,5 тис. дол. США.

Після викриття народного обранця його повноваження достроково припинили, Президент України позбавив його українського громадянства. Утім, на розслідування це не вплине: детективи його завершать, а САП ухвалить відповідне процесуальне рішення.

567 тис. дол. США неправомірної вигоди одержав народний депутат

КОРУПЦІЯ НА «ОДЕСЬКОМУ ПРИПОРТОВОМУ ЗАВОДІ»

У березні 2020 року НАБУ і САП викрили корупційну схему, через яку АТ «Одеський припортовий завод» (99,57% акцій належать державі) упродовж березня-грудня 2015 року зазнало 93,3 млн грн збитків.

Організатором схеми слідство вважає народного депутата України VIII скликання. Він запровадив механізм продажу мінеральних добрив заводу наперед визначеній компанії за цінами, нижчими від ринкових. Надалі ця компанія перепродавала товар іноземним споживачам за конкурентними цінами. Однак фізично постачання мінеральних добрив цим компаніям забезпечував саме Одеський припортовий завод.

Тоді про підозру повідомили чотирьом спів- учасникам злочину: довіреній особі нардепа, заступнику директора та начальнику відділу ОПЗ, а також власнику компанії – учасниці корупційної схеми. Посадовців затримали, а власника залученої до схеми компанії та довірену особу екснардепа, місцезнаходження яких було невідоме, оголосили в розшук.

У жовтні 2022 року про підозру повідомили організатору схеми. Оскільки у 2019 році він виїхав за межі країни, це відбулося в порядку ст. 278, ст. 135 КПК України. При цьому, аби унеможливити майбутнє вручення підозри, екснардеп у 2021 році виписався з квартири, а всі родичі, які з ним проживали, виїхали з України.

7 грудня 2022 року суд заочно заарештував організатора схеми. На кінець року тривав розгляд апеляції сторони захисту. Адвокати підозрюваного вдаються до різноманітних дій, аби затягнути розгляд справи в суді: від неявки на засідання до систематичних відводів слідчим суддям.

Справа Одеського припортового заводу стосується не лише України. Щоб відтворити всі аспекти корупційної схеми, Національне бюро надіслало близько 10 запитів про міжнародну правову допомогу до компетентних органів країн Європи, Азії та Північної Америки.

93,3 млн грн збитків заподіяно АТ «Одеському припортовому заводу» через корупцію

РОЗТРАТА КОШТІВ «УКРГАЗБАНКУ»

За п’ять років зусиллями злочинної групи державний «Укргазбанк» втратив понад 200 млн грн. Його голова правління (на початку злочину — перший заступник) разом із підлеглими організував схему розкрадання коштів. Вони створили «прокладку» з компаній, фізосіб-підприємців, самозайнятих та юросіб, яким банк систематично платив кошти за нібито агентські послуги із залучення клієнтів. Насправді жодних послуг не надавали, клієнти за власною ініціативою розміщували кошти на депозитних та поточних рахунках або ж відповідно до порядку, запровадженого для держсектору урядом.

Цю схему залучення коштів не використовував жоден державний банк в Україні, а згодом припинили й у самому «Укргазбанку». Детективи дослідили, що банк здійснив понад тисячу перерахувань на адресу 52 псевдопосередників. Серед них — продавець пивних напоїв, вчителька початкових класів із Житомира, пенсіонер 1937 року народження. Замість цих «посередників» операції вчиняли самі працівники банку — адміністрували ФОП, знімали готівку в банкоматах тощо.

Аби схема працювала, організатор змінив внутрішні документи банку, користувався владними повноваженнями, погоджував умови співпраці з посередниками та контролював виплати.

Про підозру учасникам групи повідомили на початку жовтня, трьом із них — включно з ексголовою правління — у спеціальному порядку, бо їхнє місцеперебування було невідоме. Колишній голова залишив Україну, поїхавши у відрядження за кордон, якраз напередодні вручення йому підозри. Відтоді особи ігнорували виклики до слідчого, через що їх оголосили в розшук. Невдовзі організатора схеми зафіксували у Відні — разом зі ще одним викритим посадовцем у справі НАБУ і САП.

206 млн грн вивела з «Укргазбанку» організована злочинна група

НЕПРАВОМІРНА ВИГОДА ЗА ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ

Ексголова Державної фіскальної служби України неодноразово ставав «героєм» у справах НАБУ і САП. У жовтні 2022 року йому, а також його пособнику повідомили про підозру в одержанні 5,5 млн дол. США та понад 21 млн євро за відшкодування ПДВ компаніям аграрного холдингу. За курсом НБУ на момент вчинення злочину — це понад 722 млн грн. Досудове розслідування справи триває. Збір доказової бази потребував значної комунікації з компетентними органами інших держав, яку детективи НАБУ здійснюють дотепер.

Учасники схеми приховували свої дії. Для того, щоб отримати кошти на рахунки трьох компаній-нерезидентів, підконтрольних голові ДФС та іншому співучаснику, залучили п’ять інших компаній, номінальні директори яких фактичного відношення до їхньої діяльності не мали.

Ексочільник ДФС отримав неправомірну вигоду, а в обмін — забезпечив відшкодування понад пів мільярда гривень ПДВ компаніям агрохолдингу. «Плату за послуги», яка, в середньому, становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної близькій особі та раднику, через п’ять іноземних компаній-«прокладок», залучених радником експосадовця. Відправниками коштів були 2 компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу.

Під час розслідування проведено значну кількість слідчих дій, в межах яких вдалося отримати доступи до інформації щодо відшкодування ПДВ та інформацію, що містить банківську таємницю понад 30 товариств в Україні. Після аналізу руху коштів, отриманих з Державного бюджету України як відшкодування ПДВ, направлено почергово 12 запитів про міжнародну допомогу, 10 з яких виконано (2 запити на виконанні).

₴722 млн неправомірної вигоди отримали ексголова ДФС та його спільник

CПРАВА «УКРНАФТИ»

У 2015 році низка ТОВ були визнані переможцями на аукціонах з продажу нафти. ПАТ «Укрнафта» уклала з ними договори купівлі-продажу та одразу здійснила постачання сировини на суму 10,7 млрд грн. Це було незаконно, адже ПАТ не може постачати сировину без повної оплати. У тому ж році «Укрнафта» уклала ще 52 договори купівлі нафтопродуктів з іншою ТОВ із термінами постачання до кінця 2015 року, оплативши авансом їх вартість у сумі понад 2,57 млрд грн. В результаті «Укрнафта» нафтопродукти так і не отримала, а одержані від ПАТ кошти вивели за кордон на рахунки низки офшорних компаній. Загальна сума майна та коштів, якими заволоділи, за двома епізодами становить понад 13,3 млрд грн.

Підозри причетним до завдання збитків могли бути вручені ще три роки тому, однак вони були підписані лише після обрання нового Керівника САП.

Справа «Укрнафти» — одне з найоб’ємніших (понад 500 томів) і найскладніших розслідувань НАБУ. Для того, щоб притягнути вісьмох осіб до відповідальності, довелось провести понад 100 обшуків, допитати майже пів тисячі осіб, дослідити рахунки понад 200 компаній. Траплявся і спротив з боку експертних установ, судів і навіть Конституційного Суду України. Самі підозрювані покинули Україну, дізнавшись про те, що НАБУ і САП здійснюють розслідування. І вже звідти продовжували створювати перепони: під час розслідування до інших правоохоронних органів постійно подавались заяви на детективів щодо нібито вчинення ними злочинів (врешті-решт усі такі провадження були закриті). Солом’янський райсуд Києва за заявами адвокатів ПАТ «Укрнафта» відвів двох детективів від розслідування. Пізніше одну із суддів, яка ухвалила згадане рішення, було звільнено ВРП за вчинення істотного дисціплінарного проступку, зокрема, за рішення у справі «ПриватБанку» за позовом його колишнього бенефіціарного власника.

Втім, НАБУ не лише притягнуло винних до відповідальності, але й допомогло повернути частину вкрадених коштів державі: через суд домоглися анулювання 60 угод на майже 3 млрд грн, укладених між ПАТ «Укрнафта» і ТОВ. Ще понад 3,5 млрд грн відшкодували «Укрнафті», які надійшли як погашення боргу.

13,3 млрд грн заволоділи у справі «Укрнафти»

КОРУПЦІЯ В АРМА

На початку липня 2022 року НАБУ і САП викрили факти корупції в АРМА, за які притягнули до відповідальності п’ятьох осіб. На кінець року слідство з’ясувало, що за махінаціями з продажу арештованого майна стоїть організована злочинна група. Коло учасників злочину розширили до 11 осіб і встановили його організатора. Дії злочинної групи коштували державі майже пів мільярда гривень.

Схема діяла упродовж 2019 року і полягала у продажу за заниженими цінами «потрібним» компаніям арештованого і переданого АРМА майна. Усе це відбувалось через підконтрольний майданчик — ДП «СЕТАМ» (у 2019 передано в управління АРМА). Аби все це працювало «як треба», і ніхто не заважав планам учасників злочину, голова АРМА лобіював в уряді ухвалення необхідної постанови.

Слідство встановило, що учасникам схеми вдалося чотири рази «провернути» свій план. Так, три земельні ділянки на Одещині, придбані свого часу торговельною мережею «Ашан», пішли з молотка майже за безцінь. Для цього їх віднесли до категорії майна, що швидко псується, аби скоріше оголосити аукціон. 2,6 тис. тонн піску на Київщині збули вшестеро, а понад 4,5 тис. тонн карбаміду — вп’ятеро дешевше за ринкову вартість. Так само вчинили учасники схеми й зі збіжжям, крупами та олійними культурами, які продали учетверо дешевше.

Свої незаконні дії з виставлення за заниженою вартістю лотів учасники схеми намагались приховати, тому у листуванні завуальовували це під словом «шашлик». Ба більше, підозрюваний працівник ДП «СЕТАМ» мав прізвисько «шашличник», оскільки саме він публікував лоти.

Сам же організатор злочинів змінював номери мобільного і приховував свій зв’язок з іншими учасниками, аби НАБУ і САП не могли «вийти» на нього. Втім, попри таку обережність, детективи все ж таки здобули достатні докази для притягнення його до відповідальності.

₴485 млн шкоди через махінації з арештованим майном

НАБУ, САП та ВАКС продемонстрували ефективну співпрацю, результатом якої стали додаткові асигнування на обороноздатність країни, вироки з конфіскацією за корупцію та повернення коштів державним підприємствам

Понад 3,38 млрд грн становить економічний ефект від роботи НАБУ та САП у 2022 році. Із них майже 1,9 млрд грн — це здобуток другого півріччя.

Антикорупційні органи, як і раніше, докладали зусиль для пошуку фінансових ресурсів задля посилення обороноздатності країни. Завдяки їхній активній позиції впродовж липня-грудня на потреби військових держава додатково отримала понад 609 млн грн, а загалом від початку широкомасштабної агресії росії — майже 1,2 млрд грн. Це кошти та майно, арештовані в межах кримінальних проваджень НАБУ і САП, застави, техніка, автотранспорт та комплектуючі.

У більш ніж півтора рази, порівняно з попереднім звітним періодом, зросли обсяги відшкодування підприємствам, в яких частка держави перевищує 50%. Понад 695 млн грн повернули приватній компанії ПАТ «Укрнафта» (50%+1 акція належать державі), більш ніж 547 млн грн одержало «Укренерго» за поставлену суб’єктам господарювання, але не сплачену ними електрику. В обох випадках йдеться про відшкодування ще на стадії досудового розслідування.

Завдяки матеріалам, зібраним детективами НАБУ, ДП «Укртелефільм» у ІІ півріччі повернуло у власність незаконно відібрану в нього нерухомість у Києві: квартиру (125,5 кв.м) та офісне приміщення (178,1 кв.м), загальною вартістю понад 6 млн грн. А до того держпідприємство повернуло п’ять осель. Все це стало можливим після набрання законної сили судовим рішенням про визнання недійсним договору купівлі-продажу цих та інших об’єктів між «Укртелефільмом» та комерційною компанією — ця корупційна схема була предметом розслідування НАБУ та САП, і наразі справа слухається у ВАКС.

Упродовж ІІ півріччя також набула законної сили низка обвинувальних вироків із конфіскацією майна. Йдеться як про грошові кошти, так і нерухомість — загалом на понад 3,8 млн грн. Крім того, завдяки НАБУ і САП наприкінці грудня суд постановив стягнути в дохід держави частину майна і коштів, арештованих у справі заволодіння резиденцією «Межигір’я». Цей механізм конфіскації став можливим завдяки Закону України «Про санкції», що застосовується тільки під час дії воєнного стану до осіб, які значною мірою сприяли збройній агресії проти України.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ

(від діяльності НАБУ та САП у II півріччі 2022 року, тис. грн)

Активи, передані для потреб обороноздатності держави
(станом на 31.12.2022)

416,94 млн грн

10,28 млн дол. США

855,94 тис. євро

20 тис. фунтів стерлінгів

5,5 млн. дол. США депозитними сертифікатами

122,95 тройські унції золота

4 транспортні засоби

2 напівпричепи

22+ тис. одиниць комп’ютерної та іншої техніки

Справа «Межигір’я»: конфісковане майно і кошти*(станом на 31.12.2022)

1 центр відпочинку і здоров’я

1 готельно-ресторанний комплекс

2 місця в підземному паркінгу і 1 автомобіль

2 будинки і 1 квартира

1 судно

100% частки у статутному капіталі двох компаній

31 млн грн

84,9 тис. дол. США

537 історико-культурних і матеріальних цінностей вартістю 18,7+ млн євро

* на підставі рішення ВАКС від 12.12.2022 щодо задоволення позову Мін’юсту про стягнення

Справа нардепа, який намагався підкупити поліцейських

Слідство встановило, що народний обранець намагався підкупити патрульних поліцейських, аби ті дозволили залишити місце ДТП, що сталась за його участю напередодні Дня Незалежності у 2021 році. Саме на урочисте зібрання у парламенті так поспішав нардеп. Інцидент став відомий широкому загалу лише пів року потому, в лютому 2022-го, коли відео подій оприлюднили журналісти видання «Українська правда». На ньому людина, ззовні схожа на нардепа, пропонує патрульному 150 тисяч і каже: «Давай я тихенько в ліс піду».

Під тиском громадськості Генеральний прокурор вніс відомості до ЄРДР і визначив підслідність у цьому провадженні за детективами НАБУ. Розслідування розпочали в лютому 2022 року, але за кілька тижнів детективи НАБУ разом із усіма громадянами країни давали відсіч агресору та захищали столицю. Щойно ворога відкинули від Києва — антикорупційні органи активізували слідчі дії: отримали тимчасовий доступ до матеріалів Нацполіції. За дивним збігом обставин, за декілька годин до слідчих дій, як згодом встановлять, сервер відформатували. Хоча відео з бодікамер поліцейських і видалили, детективи зібрали достатньо інших доказів, які дозволили притягнути народного обранця до відповідальності.

Був зафіксований факт перешкоджання роботі НАБУ: розслідування щодо цього випадку здійснює Державне бюро розслідувань.

Притягнуті до відповідальності: 1 обвинувачений*

• народний депутат України IX скликання

Дії нардепа кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України.

Неправомірна вигода для ексголови комітету ВР із питань ПЕК

Сплата за навчання, відпочинок, оренда житла за кордоном та забезпечення інших потреб своєї родини — на це витратив отриману неправомірну вигоду викритий цього півріччя колишній народний обранець. Йдеться про ексголову комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу. Він вже не перший рік перебуває на лаві підсудних через організацію корупційної схеми з розкрадання 6,4 млн євро та 17,2 млн дол. США з двох держпідприємств: ДП «СхідГЗК» та ДП НАЕК «Енергоатом».

Поки екснардеп разом із захистом саботують судовий процес, НАБУ і САП викрили новий епізод його злочинної діяльності. А саме: одержання від чеської компанії «SKODA JS a.s.» 311,6 тис. євро неправомірної вигоди за використання його службового становища і влади для сприяння в просуванні інтересів компанії в Україні.

Кошти перерахували під виглядом оплати агентських послуг за угодою про співпрацю, укладеною між «SKODA JS a.s.» та кіпрською компанією, афільованою з екснардепом. Згодом їх легалізували через низку транзакцій за участі компанії, зареєстрованої на Британських Віргінських Островах. У підсумку – кошти опинилися на рахунку компанії, яка також зареєстрована на Кіпрі, а її кінцевим бенефіціаром виявився екснардеп.

Під час обшуку за місцем проживання екснардепа виявили та вилучили 785 тис. дол. США та 650 тис. грн, на які ВАКС наклав арешт. Згодом суд розпорядився передати гроші на потреби ЗСУ.

Завдяки міжнародній співпраці з компетентними органами Чехії та Кіпру, а також матеріалам, отриманим в Україні, НАБУ і САП зібрали достатньо доказів для повідомлення екснардепу про підозру.

Що ж до працівників чеської «SKODA JS a.s.», то правову оцінку їхнім діям за вказаними фактами надано правоохоронними органами Чехії. Ті висунули обвинувачення 6 співробітникам цієї компанії (кримінальна справа слухається в суді).

Притягнуті до відповідальності: 1 підозрюваний

• ексголова комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки - ч. 4 ст. 368 та ч. 2 ст. 209 КК України

Корупція при будівництві квартир для ДПСУ у Львові

Проблема з дефіцитом службового житла для військових — не нова. Уряд намагається розв’язати її, погоджуючи виділення ділянок, що належать до земель оборони, під забудову. За задумом, приватні компанії на цих землях зводять будинки, у яких виділяють заздалегідь обумовлену кількість квартир міністерствам та відомствам.

За такою схемою у 66 осель в одному з нових житлових комплексів у центрі Львова у 2019 році мали б заселитися співробітники Державної прикордонної служби України зі своїми родинами. Натомість через корупцію сталось інакше: прикордонники отримали всього 53 квартири, і не в центрі, а у передмісті. А квартири в центрі Львова, попри укладені договори з ДПСУ, компанія-забудовниця продала стороннім покупцям.

Навряд чи цю схему можна було реалізувати поза згодою керівництва ДПСУ. Це і довело слідство. Детективи НАБУ встановили, що ексголова ДПСУ за свою поступливість отримав паркомісце зі «знижкою» у будинку в Києві, заплативши за нього майже вдвічі меншу ціну. Слідство має докази, що посадовці ДПСУ діяли у змові з директором приватної компанії, і від початку розуміли усі невигідні для відомства умови.

Ексголові ДПСУ, начальнику першого окремого відділу капітального будівництва ДПСУ та директору приватної компанії-забудовниці повідомили про підозру у жовтні 2022 року, а два місяці потому слідство завершили.

За результатами експертизи дії учасників злочину заподіяли 10,68 млн грн збитків державі в особі ДПСУ.

Притягнуті до відповідальності: 3 підозрюваних

• ексголова Державної прикордонної служби України - ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України;
• начальник першого окремого відділу капітального будівництва ДПСУ - ч.2 ст. 364 КК України;
• директор приватної компанії-забудовниці - ч. 2 ст. 364 КК України.

Заволодіння 398 тис. дол. США експосадовцями АРМА

Слідство встановило, що впродовж серпня-грудня 2020 року посадові особи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), у змові з двома адвокатами та фізичною особою заволоділи переданими в управління АРМА 398 тис. дол. США. Це — кошти вилучені та арештовані в межах кримінального провадження, що були передані Агентству.

Для реалізації плану, учасники злочину використали підроблену ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про нібито скасування арешту з коштів. Після цього — незаконно перерахували їх на банківський рахунок фізичної особи, яка не мала до грошей жодного стосунку. Згодом суму розподілили між собою.

Осіб викрили і затримали 27 липня 2021 року. Усім шістьом повідомили про підозру. Суд наклав арешт на квартири, земельні ділянки, автівки та інше майно підозрюваних на загальну суму 18,5 млн грн. Детективи НАБУ почали розслідувати справу у серпні 2021 року після її передачі від Державного бюро розслідувань за підслідністю. У липні 2022 року розслідування завершили, триває ознайомлення з матеріалами справи стороною захисту.

Притягнуті до відповідальності: 6 підозрюваних*

• т.в.о. голови АРМА і його заступник — ч. 5 ст. 191 КК України;
• начальник управління менеджменту активів АРМА — ч. 5 ст. 191 КК України;
• два адвокати — ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;
• фізична особа — ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

*посади вказані на момент вчинення злочину

«Дача «Маразлі» і «маєток Фабрицького»

Оборудка зі спробою забудови пам’яток архітектури, а саме «Дачі «Маразлі» та «Маєтку Фабрицького», спровокувала створення громадської ініціативи, яка об’єднала містян. Люди виходили на мітинги і влаштовували акції протесту, власними силами оновили територію маєтків та зробили з них місце для виставок та культурних зборів.

НАБУ і САП цього півріччя завершили розслідування за підозрою начальника управління з майнових відносин Одеської облради у зловживанні владою, що заподіяло збитки у понад 75 млн грн.

Саме він реалізував схему, через яку відомі в Одесі пам’ятки передали в оренду на 10 років приватній компанії. Після цього – забезпечив включення цих об’єктів до переліку таких, що підлягають приватизації.

Будівлі продали компанії-орендарю майже вдвічі дешевше за ринкову вартість. Покупець також отримав право користування 1,2 га землі, яку на момент продажу юридично не оформили. Експертиза встановила, що користування цією ділянкою мало коштувати понад 56 млн грн, із яких місцева громада не отримала ані копійки.

Аби зберегти пам’ятки архітектури й убезпечити їх від знищення, детективи НАБУ ініціювали накладення арешту на об’єкти та землю. Вищий антикорупційний суд клопотання задовольнив. Тим часом САП подала позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Рішення — за судом.

Притягнуті до відповідальності: 1 підозрюваний

• начальник управління з майнових відносин Одеської обласної ради - ч.2 ст.364 КК України

Підкуп мера Дніпра

Викритий НАБУ і САП екснардеп, топпосадовець будівельної корпорації «Укрбуд», був затриманий знову. Цього разу — на пропозиції неправомірної вигоди міському голові Дніпра. Колишній народний обранець пропонував рекордну суму, зафіксовану правоохоронцями в Україні, — 22 млн євро. За ці гроші він хотів аби його компанія поза конкурсом отримала підряд на будівництво метрополітену у Дніпрі. Кошти обіцяв надавати частинами впродовж дії проєкту – до 2027 року. «Лояльність» мера екснардеп оцінив у 10% від загальної вартості робіт. При цьому він знав, що фінансування здійснюється коштом кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку. Мер Дніпра на пропозицію не спокусився, а написав заяву до Національного бюро. Затримали екснардепа при передачі «понятійки» — це форма «домовленості на серветці», прийнятої між учасниками злочинів.

Колишній народний обранець вже є обвинуваченим у справі НАБУ і САП щодо махінацій із житлом Національної гвардії України. Так, ще на початку 2000-х років його компанія-забудовник отримала земельну ділянку площею близько 1 га в центрі Києва, в обмін на квартири і паркомісця у новозбудованому комплексі для Нацгвардії. Проте згодом підписали додатковий договір, згідно з яким військові отримали 70 квартир у будинку, але не у центрі столиці, а на околиці Києва. Екснардеп перебував тривалий час у СІЗО, але добровільно відшкодував до держбюджету 50 млн грн із завданих його діями понад 81 млн гри збитків.

На етапі ознайомлення з матеріалами захисник екснардепа посилено надавав правову допомогу настільки професійно та відчайдушно, що з’їв документ на 6 аркушів. Цей факт зафіксували, а справу після завершення ознайомлення скерували до суду.

Притягнуті до відповідальності: 1 підозрюваний

• народний депутат України VIII скликання Дії нардепа кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 КК України.

Справа «Роттердам+»

За версією слідства, у 2016 році група приватних теплогенеруючих компаній вмовила керівництво Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалити для розрахунку ціни електроенергії для споживачів так звану формулу «Роттердам+». Зробили це, аби отримати необґрунтований дохід. У формулу заклали витрати, яких не існувало, — вартість нібито транспортування вугілля з порту в Роттердамі та його перевалку. Левова частка вугілля при цьому видобувалась в Україні і транспортування з-за кордону не потребувала. Внаслідок запровадження формули впродовж 2016-2019 рр. споживачі електроенергії переплатили понад 39 млрд грн, 22,4 млрд грн з яких дісталися ініціаторам «Роттердам+». Такі розрахунки, зокрема, підтверджуються експертним висновком.

Спочатку НКРЕКП не погоджувалась на затвердження формули, бо усвідомлювала абсурдність включення витрат на транспортування до тарифу, проте в грудні 2015 року регулятор на пропозицію пристав. Це призвело до зростання тарифів на електроенергію для промисловості та підприємців, що, відповідно, спричинило зростання цін на товари та послуги для населення.

Справа «Роттердам+» складається з двох епізодів: перший стосується завдання збитків у період з 2016 по 2017 рр., другий — з 2018 по 2019 рр. Слідство в обох завершене, триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи.

Притягнуті до відповідальності: 15 підозрюваних*

• 2 колишніх голів НКРЕКП;
• 6 колишніх членів НКРЕКП;
• 2 чинних членів НКРЕКП;
• 1 чинний та 2 колишніх працівники НКРЕКП;
• 2 чинних посадовці групи приватних теплогенеруючих компаній.

*посади вказані на момент вчинення злочину

Шестеро з цих осіб, які, за версією слідства, усвідомлено взяли участь у злочині, одержали підозри за ч.2 ст.364 КК України. Дії решти членів та працівників НКРЕКП кваліфікували за ч.2 ст.367 КК України.