Рекордні 3 млрд грн: економічний ефект НАБУ і САП у ІІ півріччі 2023 року

Економічний ефект від діяльності НАБУ і САП у другому півріччі 2023 року становить понад 3 млрд грн, а загалом за рік – майже 4,7 млрд грн. Це найбільший показник за всю історію роботи антикорупційних інституцій, який у більш ніж три рази перевищує річний бюджет Національного бюро.

Завдяки НАБУ і САП з липня по грудень 2023 року на посилення обороноздатності країни направлено 430,1 млн грн. Це кошти, арештовані/добровільно внесені в межах кримінальних проваджень, які розслідуються НАБУ і САП, а також застави, передані за рішенням ВАКС. Загальний обсяг активів у справах НАБУ і САП, переданих на потреби війська протягом минулого року дорівнює майже 1,1 млрд грн, а разом за 2022-2023 рр. перевищує 2,37 млрд грн.

У звітному періоді безпрецедентним став розмір відшкодування завданих збитків: у справах НАБУ і САП державі вдалося повернути 2,47 млрд грн у вигляді коштів та майна. Зокрема у власність держави передано частину магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок, вартість якої становить майже 1,4 млрд грн. Ще 818,7 млн грн повернули приватні компанії ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ПАТ «Черкасиобленерго» (50%+1 акція належать державі). Усього станом на 31.12.2023 у справах НАБУ і САП державі відшкодовано 9,1 млрд грн.

Упродовж другого півріччя 2023 року також набула законної сили низка обвинувальних вироків із конфіскацією активів. Йдеться як про грошові кошти у сумі 115 млн грн, так і майно, як-от нерухомість, автотранспорт та комп’ютерна техніка.

Викриття нардепки на торгівлі дозволами на перетин кордону

Головна фігурантка цієї справи стала відомою завдяки кадрам з викиданням пачки грошей за паркан свого маєтку. Проте у той день вітер був на боці детективів Національного бюро, які завітали до народної обраниці для проведення слідчих дій і встигли зібрати та задокументувати всю суму неправомірної вигоди.

За версією слідства, народна депутатка спільно зі своєю помічницею пропонувала громадянам «послугу» із забезпечення рішення обласної військової адміністрації про надання дозволу на виїзд за межі України та внесення відповідних відомостей до інформаційної системи «Шлях». На підставі такого рішення уповноважені особи обласної військової адміністрації оформляли відповідний дозвіл особі на перетин державного кордону як волонтера з метою доставлення гуманітарного вантажу на територію України.

Детективи та прокурори встановили два епізоди протиправної діяльності народної депутатки та її помічниці. Перший епізод стосується отримання 6000 дол. США, другий – 5300 дол. США. У липні минулого року після одержання останньої частини неправомірної вигоди у сумі 2800 дол. США осіб викрили та повідомили їм про підозру. У жовтні розслідування у кримінальному провадженні завершили, а вже у грудні скерували його до суду.

Викриття міжнародної корупційної схеми з паспортами

Успішний приклад міжнародної взаємодії: слідчі з України, Естонії та Франції викрили схему заволодіння коштами ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» на суму понад 450 млн грн, яка діяла впродовж 2013-2016 років.

У 2013 році тодішній очільник «Поліграфкомбінату» придбав на підставних осіб закордонну компанію, висловивши іноземним партнерам обов’язкову вимогу співпраці – постачання продукції саме через цю юридичну особу. Надалі організував закупівлю через неї матеріалів для виготовлення бланків документів (паспорти громадян України, ID-карти, посвідчення водія тощо). Компанія-прокладка закупляла матеріали напряму у виробників, після чого перепродавала їх держпідприємству за завищеною у 4-6 разів вартістю. Упродовж 2013-2016 років, за допомогою схеми учасники злочину заволоділи коштами на суму близько пів мільярда гривень.

21 липня 2023 року про підозру повідомили ексдиректору та ексначальнику відділу держпідприємства, фізичній особі-пособнику. До іноземної юрисдикції, де зареєстрована підконтрольна організатору схеми компанія, скерували документи для повідомлення про підозру двом громадянам цієї країни: директору та менеджеру підконтрольної компанії. Слідство триває.

Підозра власнику групи «Фінанси і кредит»

Ця історія почалася у далекому 2002 році, коли власник групи «Фінанси і кредит» придбав 40,19% акцій Полтавського ГЗК у чотирьох компаній. Через 18 років колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, аби повернути собі акції, однак суд відмовив у задоволенні вимог. У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу.

Щоб не допустити втрату акцій, власник групи «Фінанси і кредит» звернувся до одного зі столичних адвокатів зі зв’язками у Верховному Суді, аби той виступив посередником у передачі хабаря для ухвалення «потрібного» судового рішення. Протягом березня-квітня 2023 року адвокат отримав від бізнесмена 2,7 млн дол. США, з яких 900 тис. дол. США залишив собі, а решту мав віддати Голові ВС. Під час слідчих дій детективи задокументували передачу 1,8 млн дол. США двома частинами. Викриття Голови ВС та адвоката відбулось у травні минулого року. Тоді ж їм повідомили про підозру.
3 серпня 2023 року про підозру повідомили й власнику групи «Фінанси і кредит». Оскільки бізнесмен перебуває за межами країни, про підозру йому повідомили в порядку міжнародної правової допомоги. Наразі його оголошено у міжнародний розшук, а слідство стосовно нього виділили в окреме кримінальне провадження.

Одержання нардепом 85 тис. дол. США за передачу держземель в користування

Бажання народного обранця «заробити» на державних землях призвело до логічних наслідків. А почалося все з пропозиції підприємцю отримати під обробку землю, яка перебувала у сфері управління держпідприємства в Рівненській області. За кожен гектар аграрій мав надати 130 дол. США неправомірної вигоди.

Таким чином за отримання в користування 1700 гектарів землі розмір неправомірної вигоди становив 221 тис. дол. США. З них 85 тис. дол. США підприємець мав надати авансом, а решту – після збору врожаю. Втім, він не став миритися з «націнками» та звернувся із заявою до Національного бюро. Під час передачі авансу нардепа та двох його пособників викрили «на гарячому». Згодом їм повідомили про підозру, а ВАКС обрав народному депутату запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою 30 млн грн застави. Крім того, суд заарештував майно нардепа та його дружини. 1 грудня 2023 року слідство у кримінальному провадженні завершили.

Спроба нажитися на державних землях видається особливо цинічною у світлі того, що на момент вчинення злочину народний депутат був головою тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук.

Заволодіння землею на Київщині вартістю 1,8 млрд грн

У серпні минулого року НАБУ і САП викрили ще одну земельну оборудку. Організатор злочину, який мав вплив на службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а також зв’язки з високопосадовцями в інших сферах, розробив схему заволодіння сільськогосподарськими угіддями, які перебували у постійному користуванні державних підприємств. Задля реалізації злочинного плану використали механізм безплатного отримання землі учасниками АТО. Учасники злочину підшукували таких осіб, після чого на них без їх відома і виділялись потрібні ділянки. Надалі цільове призначення землі змінювали й продавали її третім особам за ціною подекуди в 10 нижчою за ринкову.

Детективи і прокурори встановили два епізоди злочинної діяльності – заволодіння майже 920 га державної землі ДП «ДГ «Дмитрівка» у Фастові та близько 284 га ДП «Пуща-Водиця» на околицях Києва. Сукупна ринкова вартість цих ділянок на момент вчинення злочину становила понад 1,8 млрд грн.

15 серпня 2023 року про підозру повідомили п’ятьом учасникам організованої групи, а 7 вересня коло підозрюваних розширили до семи осіб. Завдяки НАБУ і САП на усі землі накладено арешт і видано заборону на забудову та зміну цільового призначення, що дозволило зберегти їх для громади Київщини.

Корупція при закупівлі гуманітарної допомоги для населення

У серпні НАБУ і САП викрили зловживання на понад 62 млн грн при закупівлі АТ «Укрзалізниця» харчових продуктів для потреб населення у період воєнного стану. Серед організаторів оборудки: чинний та колишній топпосадовці міністерств.

У перші місяці повномасштабного вторгнення рф перший заступник міністра аграрної політики та продовольства реалізував дві схеми, за якими макаронні вироби для гуманітарних потреб населення купляли в обраних іноземних компаній. Закупівлі відбувалась через низку компаній-прокладок, а зростання ціни сягало 150%. При цьому посадовець був обізнаний про реальну вартість продукції та усвідомлював готовність українських виробників постачати її, проте свідомо ігнорував ці факти.

До участі у другій схемі окрім згаданого топпосадовця доєднався чинний на той момент заступник міністра економіки. Він, зокрема, приховував дані про наявність більш вигідних пропозицій від інших учасників ринку, включно з українськими виробниками.

За підсумком двох епізодів АТ «Укрзалізниця» переплатила за продукти понад 62,5 млн грн. Ці кошти учасники злочину вивели за кордон для подальшої легалізації.

24 серпня 2023 року першому заступнику міністра аграрної політики та продовольства та ексзаступнику міністра економіки НАБУ і САП повідомили про підозру. Слідство триває.

Заволодіння аеропортом «Одеса»

У серпні у фокусі уваги НАБУ і САП знову опинилася Одеса та дехто з її мешканців. Викрито злочинну групу, яка заволоділа майном КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» та доходом від його діяльності.

Оборудку у 2011 році організували два місцевих бізнесмени. Для цього за сприяння тодішнього міського голови заснували спільне з Одеською міськрадою товариство з метою нібито інвестувати у розвиток аеропорту, а насправді – приватизувати майно підприємства. Важливо, що отримане у спільне користування майно аеропорту взагалі не підлягало приватизації, оскільки мало загальнодержавне значення, а процедура мала відбуватись за відкритим конкурсом.

Крім того, за договором «інвестори» мали побудувати за власні кошти новий термінал і злітно-посадкову смугу. Проте їх інвестиційна діяльність мала досить незвичний характер: учасники схеми передали все комунальне майно аеропорту в заставу банку під кредит, коштом якого побудували термінал, а злітно-посадкову смугу не починали будувати взагалі.

В результаті реалізації схеми, її учасники заволоділи майном аеропорту на суму 118 млн грн та доходами від його діяльності у розмірі понад 2,5 млрд грн. Триває притягнення до кримінальної відповідальності 5 осіб. На майновий комплекс аеропорту накладено арешт.

Заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку: підозра колишньому власнику

Це вже четвертий епізод у справі заволодіння коштами ПриватБанку, але перший, де підозру від НАБУ і САП разом з іншими менеджерами банку отримав і колишній кінцевий бенефіціарний власник фінустанови, ексголова Дніпропетровської обласної держадміністрації.

Схема злочину, яку у 2015 році організував тодішній бенефіціар, полягала у штучному створенні зобов'язання банку виплатити одній з підконтрольних йому компаній понад 9,2 млрд грн за нібито зворотний викуп власних облігацій за завищеною вартістю.

Частина цих коштів, а саме понад 446 млн грн, була легалізована шляхом перерахування під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів на рахунки низки підконтрольних компаній. Звідти кошти надійшли на особовий рахунок організатора схеми та були використані ним на власний розсуд: внесені до статутного капіталу ПриватБанку на виконання вимог НБУ щодо його фінансового оздоровлення.

Справа ПриватБанку є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів, а загальний обсяг матеріалів по всіх її епізодах перевищує 2500 томів. Корупційні зловживання у банку розслідували різні правоохоронні органи. Однак восени 2019 року Генеральний прокурор визначив підслідність у всіх цих справах за детективами НАБУ.

«Сміттєва» корупція у Сумах

Забезпечити вивезення сміття у місті та ще й хабар за це одержати. Саме така комбінація здавалась виграшною двом топпосадовцям з Сум.

У жовтні НАБУ і САП викрили сумського міського голову та директора Департаменту інфраструктури міста на одержанні 1,4 млн грн неправомірної вигоди. Ця сума була третім і останнім траншем «винагороди» у розмірі 2,13 млн грн за прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення про встановлення економічно обґрунтованого тарифу на поводження з побутовими відходами та нестворення штучних перешкод у діяльності підприємства. Обіцяний «сміттєвий» тариф виконавчий комітет міської ради прийняв ще у серпні після одержання посадовцями двох перших траншів у сумі 700 тис. грн.

Після викриття мера та директора департаменту слідчий суддя Вищого антикорупційного суду задовольнив клопотання детективів й прокурорів та тимчасово відсторонив обох від виконання посадових обов’язків. Їм також обрали запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави. Триває слідство.

Важливо зауважити, що викрити посадовців та задокументувати вимагання й передачу неправомірної вигоди вдалося завдяки зверненню власника підприємства до Національного бюро з відповідною заявою.

Корупція в оборонній сфері: підозра сину ексзаступника секретаря РНБО

У 2023 році мала продовження історія про корупцію в оборонній сфері у 2015-2017 роках, відома як справа «Оптимумспецдеталі». Цього разу про підозру повідомили колишньому гендиректору ДК «Укрспецекспорт» та сину експершого заступника секретаря РНБО України.

Протягом серпня 2016 року – лютого 2017 ДК «Укрспецекспорт» уклав договір з компанією, підконтрольною сину експершого заступника секретаря РНБО, про придбання бортового радіоелектронного обладнання (висотомірів) за цінами, умисно завищеними майже у 7 разів. Таким чином переплата становила близько 450 тис. доларів США. Після того як "Укрспецекспорт" сплатив всю суму, учасники схеми розпорядились «прибутком» на власний розсуд.

Після отримання відповідей на запити про міжнародно-правову допомогу від компетентних органів Об’єднаних Арабських Еміратів та Особливого адміністративного району Китайської Народної Республіки Гонконг детективам вдалося підтвердити реальну вартість поставлених товарів, а також роль та участь відповідних іноземних компаній та їх посадових осіб.

Наразі підозрюваних оголошено у міжнародний розшук. ВАКС задовольнив клопотання про надання дозволу на здійснення щодо них спеціального досудового розслідування (in absentia).

Підозра нардепу - організатору газової афери на 2,1 млрд грн

У жовтні НАБУ і САП повідомили про підозру чинному народному депутату, який організував заволодіння природним газом Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ (Львівська область) на загальну суму понад 2,1 млрд грн.

Впродовж 2013-2017 років підконтрольні нардепу підприємства-власники ТЕЦ уклали низку угод про закупівлю в НАК «Нафтогаз України» природного газу для виробництва теплової енергії населенню. З метою здешевлення тепла для цієї категорії споживачів газ постачався ТЕЦ за пільговими цінами, суттєво нижчими від ринкових. Втім його використали у власній господарській діяльності для виробництва електроенергії, яку надалі реалізували ДП «Енергоринок» за ринковою ціною. Внаслідок цього прибутковість виробництва електроенергії ТЕЦ у деякі періоди перевищувала 100% (проти 3-5%, закладених в тариф).

Народний депутат — шостий підозрюваний у межах цієї справи. Кримінальні провадження стосовно інших учасників злочину вже скеровані до суду. На цілісні майнові комплекси "Новороздільська ТЕЦ" та "Новояворівська ТЕЦ" вартістю близько 800 млн грн суд наклав арешт. Завдяки співпраці з іноземними колегами однієї з країн Європи вдалося відстежити та накласти арешт на кошти у розмірі 2,3 млн євро, які вніс на рахунок один із членів сім’ї народного депутата. Сам нардеп перебуває у розшуку.

Заволодіння 312 млн грн Міноборони при будівництві складів

У жовтні НАБУ і САП викрили схему заволодіння коштами Міністерства оборони під час будівництва військових складів.

У 2018 році чинний на той час народний депутат, за сумісництвом власник будівельних компаній, дізнався, що держава виділяє кошти на будівництво арсеналів для зберігання ракет та боєприпасів на загальну суму орієнтовно 3 млрд грн. Зв’язки та вплив дозволили йому отримати підряд для підконтрольних компаній. Крім того, нардеп пролобіював через службових осіб вищого та старшого офіцерського складу ЗСУ ухвалення змін до постанов Кабінету міністрів, які дозволяли перерахування авансу за будівельні роботи у розмірі 80% від загальної вартості контрактів.

Таким чином на рахунки підконтрольної організатору схеми компанії від Міністерства оборони надійшло 312 млн грн. Об’єкт мали звести до 2021 року, але цього не сталося. Ба більше, будівництво підрядник фактично не розпочав, а перераховані на нього кошти вивели на рахунки інших підконтрольних компаній.

25 жовтня 2023 року НАБУ і САП повідомили екснардепу, його помічнику, директору підконтрольної компанії, трьом колишнім та чинним військовослужбовцям про підозру. 24 січня 2024 року через відмову суду продовжити строки розслідування слідство у справі завершили.

Заволодіння державними землями на 126 млн грн: підозра нардепу

У жовтні НАБУ і САП вчергове викрили земельну оборудку на мільйони гривень. Кримінальне провадження стосується періоду 2016-2019 років. Саме тоді чинний народний депутат України організував схему заволодіння земельними ділянками загальною площею 323 га, для чого скористався впливом на службових осіб ГУ Держгеокадастру однієї з областей.

Відповідно до розробленого плану, директор держпідприємства, у користуванні якого перебувала низка земельних ділянок, відмовився від цього права та звернувся до обласного Держгеокадастру з відповідною заявою. Після припинення права користування начальник кадастру безоплатно видав земельні ділянки заздалегідь визначеним фізичним особам, а ті – продали свої права на землю підконтрольній організатору схеми компанії.

За підрахунками детективів, у наслідок реалізації оборудки інтересам держави завдано збитків на суму понад 126 млн грн.

24-25 жовтня 2023 року НАБУ і САП повідомили про підозру чотирьом учасникам злочинної схеми: народному депутату України IX скликання, екскерівнику Головного управління Держгеокадастру однієї з областей, колишньому директору державного підприємства та директору приватного підприємства. 22 січня 2024 року слідство у справі завершили.

Заволодіння 100 млн грн під час будівництва ЦСВЯП у Чорнобилі

У жовтні НАБУ і САП викрили багатомільйонне розкрадання коштів, виділених на будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.

Роботи розпочалися у 2017 році, а у 2020-му у зв’язку із коригуванням проєкту будівництва виникла необхідність їх завершити. Для цього відокремлений підрозділ ДП «НАЕК «Енергоатом» уклав договір в обхід відкритих торгів з наперед визначеною компанією. При цьому, додатковими угодами ціну основного договору збільшили втричі – з 421 млн до 1,497 млрд грн, а до його умов додали постачання обладнання системи радіаційного контролю. Його компанія-підрядник закупила раніше за ринковою вартістю, а після підписання додаткових угод продала ДП «НАЕК «Енергоатом» набагато дорожче: переплата склала майже 100 млн грн.

Варто відзначити, що розслідуванню у цьому кримінальному провадженні передував аудіозапис наради у кабінеті високопосадовця ДП «НАЕК «Енергоатом», опублікований журналістами. На ньому учасники наради констатують, що частина грошей на будівництво сховища зникла, зокрема, тому що їх вкрали.

Підозри від НАБУ і САП отримали генеральний директор та начальник кошторисно-договірного відділу відокремленого підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом», керівник та працівник юридичного відділу приватної компанії. Слідство триває.

Незаконна забудова парку «Нивки»

Навіть заповідний статус столичного парку не став перешкодою для залізобетонних амбіцій посадовців Київської міської державної адміністрації.

У листопаді 2019 року директор Департаменту земельних ресурсів КМДА (заступник голови КМДА на момент викриття злочину), отримав на розгляд проєкт землеустрою, який де-факто передбачав забудову частини парку «Нивки». При цьому, у липні 2019 року той самий проєкт вже надходив на розгляд та був відправлений на доопрацювання, оскільки ділянка належала до природно-заповідного фонду. Втім, посадовець проігнорував цей факт і користуючись неправдивими відомостями про неналежність ділянки до природно-заповідного фонду подав на розгляд депутатів Київської міської ради проєкт рішення про її передачу в оренду приватній компанії для будівництва житлово-офісного комплексу. Як наслідок компанія отримала під забудову частину парку площею 0,6 га, а територіальна громада Києва втратила право користуватись нею та зазнала близько 6,4 млн грн збитків. Пізніше суд визнав рішення міськради незаконним, а договір оренди – недійсним. Будівництво на території парку було зупинене.

2 листопада 2023 року про підозру повідомили заступнику голови КМДА. А вже 15 листопада до кола підозрюваних приєдналися колишня начальниця відділу Департаменту земельних ресурсів КМДА та екскерівник компанії. Слідство триває.

Злочинна організація на Волинській митниці

Цей кейс є ще одним прикладом вдалої співпраці українських антикорупційних органів із закордонними колегами. У листопаді 2023 року НАБУ і САП спільно з Центральним антикорупційним бюро Республіки Польща викрили та припинили діяльність злочинної організації на Волинської митниці. Її члени забезпечували незаконну мінімізацію митних платежів за схемами так званого «чорного» та «сірого» імпорту, чим заподіяли державі збитків на суму понад 475 млн грн.

Схема полягала у переміщенні через міжнародний пункт пропуску «Ягодин» високоліквідних товарів (мобільних телефонів, комп’ютерної техніки, одягу відомих брендів тощо) із маскуванням їх «товарами прикриття» зі значно меншою вартістю.

Працівники митниці забезпечували оформлення товарів без належного здійснення митних формальностей, складали підроблені акти про проведення митних оглядів, вносили до системи митного оформлення «Інспектор» неправдиву інформацію.

Станом на кінець року детективи та прокурори повідомили про підозру 10 особам, серед яких учасники злочинної організації та службові особи Волинської митниці. Вже на початку 2024 року кількість підозрюваних збільшилася до 15 осіб.

Розслідування у справі триває, встановлюються інші можливі учасники злочину.

Корупція у Держспецзв’язку

Зовсім не «державний» зв’язок топпосадовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України з власником групи компаній привернув увагу антикорупційних органів.
У листопаді минулого року НАБУ і САП провели операцію з викриття на заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн злочинної групи, до складу якої входило вище керівництво Держспецзв’язку.

За даними слідства, упродовж 2020-2022 років власник групи компаній у змові топпосадовцями Держспецзв’язку реалізував схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення. Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу. У результаті держпідприємство перерахувало компаніям понад 285 млн грн, у той час як реальна вартість продукції становила 223 млн грн. Різницю у понад 62 млн грн учасники злочину вивели через закордонні компанії, обготівкували в Україні, після чого розділили між собою.

20 листопада 2023 року про підозру повідомили голові Держспецзв’язку, його заступнику, гендиректору й співробітнику держпідприємства, власнику групи компаній (організатор схеми) та його підлеглому. НАБУ і САП також домоглися арешту 1,5 млн дол. США криптоактивів, які знайшли у голови Держспецзв'язку. Слідство триває.

Корупція у сфері відновлення

Однією з основних задач Національного бюро у контексті відбудови країни є пріоритезація розслідувань у сфері відновлення. Підтвердженням цього стала масштабна операція НАБУ і САП, проведена у листопаді минулого року спільно з Віцепрем'єр-міністром з відновлення України – Міністром розвитку громад, територій та інфраструктури України, а також головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. Її результатом стало викриття на наданні неправомірної вигоди двох чинних народних депутатів України, посадовців та представників бізнесу.

За сприяння в отриманні підрядів, землі та коштів під відбудову топпосадовцям у сфері відновлення пропонували гроші, нерухомість та навіть криптовалюту. А біткоїни, які народний обранець надав за виділення коштів на ремонт підконтрольного йому об’єкта інфраструктури, стали першим задокументованим хабарем у криптовалюті в історії антикорупційних органів.
Загалом детективи і прокурори викрили три епізоди злочинної діяльності.

Станом на кінець 2023 року досудове розслідування у справі тривало. Проте вже 11 січня 2024 року НАБУ і САП завершили слідство у двох епізодах щодо надання неправомірної вигоди нардепами. Розслідування у ще одному епізоді стосовно власника товариства та керівниці одного з держпідприємств продовжується.

Корупція у Київському апеляційному суді

Наприкінці минулого року одержанням 35 тис. дол. США неправомірної вигоди відзначився квартет суддів Київського апеляційного суду.

Розпочалося все з того, що суддя Київського апеляційного суду запропонував одній зі сторін у справі задовольнити скаргу щодо скасування арешту майна приватного товариства. За цю «послугу» йому та трійці суддів у справі представник компанії мав надати неправомірну вигоду у розмірі 35 тис. дол. США. Той звернувся до Національного бюро, і детективи почали документування злочину. Після одержання всієї суми хабаря 10 тис. дол. США суддя-посередник забрав собі, а 25 тис. дол. США поклав у коробку з-під віскі та передав головуючому судді. Той розділив гроші на три частини, з яких більшу залишив собі, а решту віддав колегам, сховавши банкноти у рекламний буклет та упаковку з-під кави.

29 листопада 2023 року служителів Феміди викрили. Під час обшуків за місцем знаходження та проживання суддів детективи та прокурори вилучили неправомірно отримані кошти. Наступного дня всім чотирьом повідомили про підозру, а у грудні Вища рада правосуддя відсторонила підозрюваних від здійснення правосуддя у зв'язку з їх притягненням до кримінальної відповідальності. Слідство триває.

Злочинна організація у Фонді держмайна: нова підозра

Наприкінці року мала продовження історія злочинної організації, яку створив та очолював голова Фонду державного майна України (2019-2022 рр.). Її діяльність призвела до понад 400 млн грн збитків державі, а викриття стало одним з найгучніших в історії антикорупційних органів.

За версією слідства, у 2020 році голова Фонду держмайна забезпечив призначення контрольованих людей директорами АТ «Одеський припортовий завод» та АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». Ті ж мали вчиняти дії в інтересах злочинної організації. Наприклад, укладати договори з підконтрольними організатору схеми компаніями для продажу їм продукції за заниженими цінами або ж незаконно продовжувати дії невигідних угод, через які держпідприємство зазнавало мільйонних збитків.

У листопаді 2023 року НАБУ і САП оновили підозри десятьом учасникам злочинну. Відтоді їх також підозрюють у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на суму понад 10 млрд гривень.

А 12 грудня 2023 року про підозру повідомили ще одному учаснику злочинної організації, колишньому першому заступнику голови ФДМУ (2021 рік), який на момент викриття був посадовцем ПАТ «Укрнафта».

Наразі встановлюються інші можливі учасники злочинної організації. Слідство триває.

Корупція в судовій системі

У другому півріччі 2023 року НАБУ і САП викрили на отриманні неправомірної вигоди цілу низку працівників судової гілки влади.

Одним з них став голова Державної судової адміністрації, якого підозрюють у підбурюванні до надання хабаря суддям Верховного Суду за винесення рішення на користь комерційного підприємства.
В.о. голови Комінтернівського райсуду Одещини детективи викрили «на гарячому» при одержанні майже 50 тис. грн за ухвалення рішень на користь особи. Так само під час отримання хабаря викрили і суддю Броварського міськрайонного суду, який вимагав 4 тис. дол. США від представника однієї зі сторін у цивільній справі за ухвалення рішення в її інтересах.

Суддя ж Приморського райсуду Одеси «погорів» на тому, що старався для колеги: він разом з адвокатом прохав 2000 доларів у військовослужбовця за начебто сприяння в ухваленні необхідного рішення його колегою.

У 10,5 тис. дол. США оцінив ухвалення пом'якшувального вироку стосовно винуватця смертельного ДТП суддя Кропивницького апеляційного суду. Втім, колегія суддів залишила вирок першої інстанції без змін і більшу частину грошей довелося повернути. Проте суддя однаково отримав підозру від НАБУ і САП, а під час обшуків у його спільника детективи знайшли залишок коштів у сумі 450 дол. США.